Сура 14 · Джуз 13
Ibrahim · 14:37
رَبَّنَا إِنِّي أَسْكَنْتُ مِنْ ذُرِّيَّتِي بِوَادٍ غَيْرِ ذِي زَرْعٍ عِنْدَ بَيْتِكَ الْمُحَرَّمِ رَبَّنَا لِيُقِيمُوا الصَّلَاةَ فَاجْعَلْ أَفْئِدَةً مِنَ النَّاسِ تَهْوِي إِلَيْهِمْ وَارْزُقْهُمْ مِنَ الثَّمَرَاتِ لَعَلَّهُمْ يَشْكُرُونَ
Господи наш! Я поселив частину нащадків своїх у долині, де немає посівів, біля Твого Забороненого Дому. Господи наш! Нехай вони звершують молитву. Сповни людські серця любов’ю до них і наділи їх плодами — можливо, вони будуть вдячні
Тафсір
Тафсіру вашою мовою немає. Це «Аль-Мухтасар» англійською.
37. “Our Lord, I have placed some of my decedents, Ismael and his children, to dwell in a valley (i.e., Makkah) in which there is no crop and no water inside Your sacred House. Our Lord, You caused them to dwell by Your House so they may uptake praying in it, so cause peoples’ hearts to have compassion towards them and this city. And grant them sustenance from the crops in the hope that they will be thankful for the favors You have bestowed upon them”.
Відкрити в читалці - Читати всю суру